***

- Здрастуй, друже! Пробач, що так давно не заходив. Сам розумієш – робота, дім, сім’я. У мене, знаєш, усе добре. Тихо, спокійно. Нарешті закінчив з ремонтом. Пам’ятаєш, я казав тобі, ще з півроку тому, що хочу трохи змінити обстановку, оновити квартиру. От тепер тільки докінчив. А ще, недавно була зустріч однокласників. Всі тебе згадували. У більшості наших також усе добре. Петя Костюк – депутат міськради. Анька вийшла за бізнесмена і народила йому трійню. Уявляєш? Волкова – мати трьох дітей. Хоча сама ще як немовля. Словом, час біжить, все потроху стає так, як має бути. Тільки Олеся Крикуна посадили. П’яна бійка. Чотири роки за ґратами тепер просидить. От вас обох і не вистачало. Ти не проти, якщо я куритиму? Так, я тепер курю. Не часто, та іноді просто не можу інакше. Не суди суворо. Як би там не було, а переживань вистачає. Нерви трачу на всілякі дурниці. Кожного року все більше нервують різні дрібниці. Ти не переживай, я не захоплююся занадто. Та і вагу допомагає контролювати. Бачиш, який я став? Ще трохи і «пивний живіт» буде видно. Сидяча робота, хороша зарплата і таке інше. А ще, не знаю, чи правильно тобі це казати…я бачив її. Зовсім недавно, кілька днів тому. Весела, життєрадісна. З дітками гуляє. Як мене побачила, повернула в інший бік. Досі не вірю, що ти через неї… Ні, я не плачу. Просто і досі не можу нормально сприймати, що тебе вже нема з нами…навіть після двадцяти одного року. Знаєш, мені пора. Робота і все таке. Обіцяю заходити частіше. І ще ось, я тут тобі приніс.

            Чоловік середніх віків, уже з першими проблисками сивини, поклав чотири троянди на могилу друга, викинув недопалок у сміття, проказав молитву і пішов до виходу з цвинтаря.

Дорогому другу К.Д. Вічна пам’ять